НОВОРІЧНІ СВЯТА

   Ранкова гімнастика
   Назва: «Комплекс вправ ранкової гімнаcтики з малим м`ячем»
   Мета: повторити комплекс вправ ранкової гімнастики (вправи з малим м`ячем); закріплювати вміння робити загальнорозвиваючі вправи з предметами (малий м`яч); виховувати любов до фізичних вправ.

   https://youtu.be/zFIUJftXckQ

   Ознайомлення із соціумом
   Тема: «Новорічні свята»
   Програмовий зміст: розширювати знання дітей про новорічні свята, традиційні святкування; продовжувати вчити складати порівняльний опис двох іграшок; відчувати риму й римувати слова; збагачувати словниковий запас дітей; активізувати словник синонімами; виховувати допитливість, дбайливе ставлення до об`єктів природи, інтерес до художніх творів.

  Художня література
  Тема: «Слухання вірша Лесі Українки «Мама, іде вже зима»
   Програмовий зміст: учити дітей розуміти зміст художнього твору; пов`язувати нові знання з власним досвідом; учити відповідати на запитання за змістом віршованого твору; стимулювати відповіді-міркування на поставлені запитання; збагачувати словниковий запас ознаками зими; розвивати мовлення, уяву, фантазію, мислення; викликати любов до зими, до природи.

  

   Здоров'я та фізичний розвиток
   Тема: «Повзання по-пластунському. Стрибки з ноги на ногу з просуванням уперед. Рухлива гра «Хто далі кине?»
   Програмовий зміст: повторити комплекс загальнорозвиваючих вправ; навчати стрибати з ноги на ногу; продовжувати вчити повзати по-пластунському; удосконалювати вміння метати торбинку з піском.
   Інвентар: 2 стрічки, 2 торбинки з піском.
   Підготовча частина: Ходьба парами зі зміною темпу «змійкою» (30 с).

   Ходьба на носках, руки на поясі (25 с).

   Біг парами у середньому темпі  (35 с), ходьба.

   Копмлекс загальнорозвиваючих вправ:
   1. Нахили голови в сторони. В.п.: ноги разом, руки на поясі. 1 – нахил голови вправо, 2 – в.п.; 3, 4 – те саме вліво. Повторити 6 разів у повільному темпі.
   2. «Силачі». Згинання рук у ліктях над плечима. В.п.: стійка «ноги нарізно». 1 – 2 – енергійно зігнути руки в ліктях над плечима (вдихнути); 3 – 4 – опустити руки вниз у в.п. (видихнути). Голову не опускати, спину тримати прямо. Повторити 8 раз в середньому темпі.
   3. «Пузир». Нахили тулуба вперед. В.п.: о.с. – підняти руки в сторони – «показати, який великий пузир» (вдихнути); 2 – нахилити тулуб униз, торкнутись долонями гомілок – «пузир лопнув» (видихнути); 3 – випрямитись, руки в сторони (вдихнути); 4 – опустити руки вниз ( видихнути). Ноги в колінах не згинати. Повторити 6 – 8 разів у середньому темпі.
   4. «Пружинка». Присідання. В.п.: о.с. 1 – 2 присісти, спираючись долонями на коліна ніг (видихнути). Присідати на всій ступні, лікті відвести в сторони. Повторити 6 раз в повільному темпі.
   5. «Намет». Вигинання спини вгору. В.п.: упор руками, стоячи на колінах. 1 – 2 випрямити ноги, стояти зігнувшись (видихнути); 3 – 4 – повернутись у в.п. (вдихнути). Руки прямі, ступні ніг з підлоги не піднімати. Повторити 6 разів у повільному темпі.
   6. «Гвинтик». Стрибки на місці з поворотом на обох ногах, що чергуються з ходьбою. В.п.: зімкнута стійка, руки на поясі. 1 – 4 – стрибки на обох ногах на місці, повертаючись під час кожного стрибка на 90֠ вліво; 5 – 8 – ходьба на місці. Повторити те саме в інший бік. Стрибати м`яко, на носках, дихати рівномірно. Повторити 2 рази.
   Основна частина. Рухлива гра:

Заключна частина: Ходьба (35 с) у повільному темпі з рухами рук угору та вниз (6 – 8 раз).

   Запрошую Вас, шановні батьки, разом з дітьми на прогулянку. Під час прогулянки не забувайте про правила безпеки, почуєте сигнал - прямуйте в укриття. Разом з дітьми поспостерігайте за сонечком.
   Спостереження в природному довкіллі
   Тема: «Василь Шаройко «Де сонечко ховається?»

Мета: розвивати спостережливість; пізнавальні інтереси, мислення; виховувати естетичні почуття, любов до природи.

   Задайте дітям запитання: 

   👆 А як ви вважаєте, де ховається сонце?

 

   Ввечері пограйте разом з дітьми в пальчикові ігри та зробіть
   Назва: «Масаж олівцями «Качалочка»
   Значення пальчикових ігор дуже велике для формування всебічно розвиненої особистості. Грайте з дитиною якомога частіше. Цим ви будете сприяти активації розумових процесів, розвитку мови і фантазії дитини. Чим краще розвинені кисті у дитини і активніше працюють пальчики, тим швидше вона починає говорити і легко справляється з вимовою складних звуків.

   Інформація для батьків

«Як розвивати мовлення дітей за допомогою художніх творів»

   Наукові дослідження останніх років свідчать, що сучасні діти мають чимало проблем з розвитком мовлення. Постійно зростає кількість малюків, які до трьох років не розмовляють, а спілкуються за допомогою окремих вигуків і жестів.
   Як наслідок, у цих дітей виникають логопедичні проблеми: порушення звуковимови, нечітка дикція, їхнє мовлення є незрозумілим для оточуючих.

ЧОМУ ДІТИ НЕ РОЗМОВЛЯЮТЬ?

   Однією з причин цього явища є те, що батьки мало уваги приділяють розвитку мовлення дітей, мало спілкуються з ними і майже не читають їм.

ЩО РОБИТИ?

   Усім відомо, що малюки навчаються говорити, наслідуючи мовлення дорослих. Найкращі зразки для наслідування містять твори художньої літератури. Багаторазове повторення знайомих творів стимулює дитину до запам'ятовування, а надалі — відтворення окремих слів, речень і навіть цілих текстів.
   Уже наприкінці першого року життя під час слухання добре знайомого твору малюк може повторювати за дорослим нескладні рухи, окремі вигуки і слова. Навіть якщо дитина ще не вимовляє слова, не припиняйте подібні заняття. Це означає, що малюкові потрібен час для кращого засвоєння цієї гри.

ЩО ЧИТАТИ?

   Для розвитку мовлення дітей кінця першого – початку другого років життя добирають невеликі за розміром віршовані та прозові твори – колискові, забавлянки, казки. Наприклад:

«КОЗА»

Кізонька рогата,

Сива, бородата!

Розкажи нам, де була?

Що ти їла, що пила?

Подружись із нами,

Та не бийсь рогами:

М-мме.

                                                                                 Марія Познанська

«ХОДИТЬ КІТ ПО ГОРІ»

Ходить кіт по горі,

Носить сон в рукаві,

Всім дітям продає,

Василькові так дає.

ЯК ЧИТАТИ ДИТИНІ ВІРШІ?

   Дорослий читає напам'ять вірш, супроводжуючи його відповідними діями з предметами.    Наприклад:

ПІШОВ КОТИК У ЛІСОК, У ЛІСОК

   Пішов котик у лісок, у лісок, (Дорослий показує дитині котика, який іде.)
   Знайшов котик поясок, поясок, (Котик знаходить поясок.)
   За люлечку прив'язав, прив'язав, (Прив'язує поясок до колиски.)
   Та дитину покачав, покачав. (Котик колихає колиску з лялькою.)
   Буде дитя міцно спати. (Дорослий з'єднує дві долоні під щокою і заплющує очі.)
   Котик люльку колисати. (Котик колисає люльку з лялькою.)
   Читаючи вірш, потрібно називати ім'я дитини.
   Дорослий кілька разів читає вірш і повторює відповідні дії.
   Наступного дня дорослий повторює вірш, а дитині пропонує виконувати дії з іграшками. Дорослий стимулює ди­тину до відтворення слів, що римують­ся: робить паузи, а малюк доповнює їх потрібними словами.

Пішов котик у лісок, у лісок,

Знайшов котик...(поясок, поясок),

За люлечку прив'язав, прив'язав

Та дитину... (покачав, покачав).

Буде дитя міцно спати,

Котик люльку... (колисати).

   Коли дитина буде впевнено доповню­вати рядки вірша, кількість пропущених слів потрібно поступово збільшувати:

Пішов котик у... (лісок, у лісок),

Найшов котик.. (поясок, поясок),

За люлечку... (прив'язав, прив'язав)

Та дитину... (покачав, покачав).

Буде дитя міцно... (спати),

Котик люльку... (колисати).

ЯК РОЗПОВІДАТИ ДИТИНІ КАЗКИ?

   Розглянемо на прикладі казки «Курочка Ряба».
   Дорослий розглядає з дитиною книгу «Курочка Ряба», показує і називає всіх персонажів.
   Дорослий розповідає напам'ять казку, супроводжуючи показом іграшок або і ілюстрацій, вміщених у книзі.

КУРОЧКА РЯБА

   Жили собі дід та баба, була в них курочка Ряба. Знесла курочка яєчко. Дід бив-бив — не розбив, баба била-била — не розби­ла. Мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, упало та й розбилося. Дід плаче, баба плаче, а ку­рочка кудкудаче:
   — Не плачте, діду, не плач­те, бабо, я знесу вам яєчко, та не просте, а золоте.
   Наступного дня дорослий повторює казку, а потім пропонує дитині показати на малюнках персонажів:
   — Покажи, де баба. Покажи діда. А це хто? (Показує на курочку, потім на мишку.) А це що? (показує на яйце) Яєчко покотилося і... (Бух! Упало, розбилося). Що робить дід? Він плаче. По­кажи, як дід плаче (А-а-а.) Що робить баба? Вона плаче. Покажи, як баба плаче. (А-а-а) Далі дорослий закінчує казку сам.
   Коли дитина добре засвоїть зміст казки, дорослий залучає її до спільного переказу:

Курочка Ряба

   Жили собі дід та ... (баба), була в них курочка ... (Ряба). Знесла курочка ... (яєчко). Дід бив-бив — ... (нерозбив), баба била-била — ...(не розбила). Мишка бігла, хвостиком ... (зачепила), яєчко покотилося, упало та й... (розбилося).
   Дід ... (плаче), баба ... (плаче), а курочка кудкудаче: — Не плачте,... (діду), не плачте,... (бабо), я знесу вам яєчко, та не просте, а ... (золоте).
   У такий самий спосіб можна ознайомити дитину з українською народною казкою «Ріпка».

ЯК ДОСЯГТИ УСПІХУ?

   Для того щоб досягти успіху в розвит­ку мовлення малюків, не треба поспішати. Не бійтеся повторювати одне й те саме за­няття багато разів. Дитина краще реагує на знайомі іграшки, книжки, слова. їй подобається те, що вона добре знає.
   Важливою передумовою розвитку мов­лення дітей є регулярність занять і ваша доброзичливість.
   Вік від трьох до чоти­рьох років — це період інтенсивного розвит­ку мовлення. Дітей саме цього віку К. І. Чуковський називав «чомучками», тому що малю­ки активно цікавляться навколишнім світом і став­лять багато запитань. Од­нак, як свідчать наукові дослідження, останнім ча­сом збільшується кількість дітей, які майже не вико­ристовують запитання в спілкуванні та, як наслідок, мають значні труднощі в розвитку діалогічного мовлення. Це пов'язано з тим, що сучасні батьки менше часу приділяють спілкуванню зі своїми малюками.

ЯК НАВЧИТИ ТРИ-, ЧОТИРИРІЧНУ ДИТИНУ СТАВИТИ ЗАПИТАННЯ?

   Для того щоб у дитини виникали свої запитання, вона має спочатку навчитися відповідати на запитання дорослих. Організувати цікаве дозвілля і корисне спілкування дорослим допоможе читання й обговорення дитячих книжок. Однак молоді батьки часто побоюються, що вони поставлять неправильні запитання, і тому взагалі відмовляються обговорювати прочитане. Насправді ж, не так це й складно. Спробуємо вас у цьому переконати.

З ЧОГО ПОЧИНАТИ?

   Починати треба з правильного вибору книж­ки. Дітям три-, чотирирічного віку бажано читати народні казки про тварин («Колобок», «Рукавич­ка», «Солом'яний бичок», «Півник і двоє мишенят», «Курочка та півник»). Книжки слід добирати ве­ликого формату, з яскравими, зрозумілими дітям ілюстраціями.
   Обов'язково звертайте увагу на те, щоб книжка містила лише один твір.
   Знайомство з новою книгою починається з її розглядання. Якщо раніше під час розгля­дання дорослий сам розповідав дитині про те, що зображено на ілюстраціях, то три-, чотирирічного малюка потрібно спонукати до називання персонажів і їх опису («Хто це?», «Який він?», одягнений?», «Що він робить?»). Це допоможе дитині краще зрозуміти, про що розповідатиметься у творі.
   Після цього дорослий знайомить дитину з казкою (читає або розповідає її).
   Майте на увазі, що дитина краще сприймає казку, якщо її розповідати, а не читати!

ЯК ПОЯСНИТИ ДИТИНІ НЕЗРОЗУМІЛІ СЛОВА?

   У текстах народних казок часто трапляються застарілі слова, які потрібно пояснювати. Наприклад, у казці «Колобок»: хижка або ко­мора (приміщення, де селяни зберігають продукти харчування), засік (відгороджене місце в коморі, де зберігали борошно, зер­но), призьба (земляний насип навколо сільської хати для утеплен­ня). Пояснення застарілого слова через його тлумачення є досить складним для маленької дитини. Найпростішим способом є показ картинки або реального предмета.
   Не залишайте поза увагою незрозумілих дітям слів!

ЯК ПРОВЕСТИ БЕСІДУ ЗА ЗМІСТОМ ТВОРУ?

   Бесіда за змістом твору допо­може дитині краще запам'ятати казку, дорослому — дізнатися, чого не зрозумів малюк. Під час бесіди слід звертатися до ілю­страцій, уміщених у книзі.
   Запитання мають бути корот­кими, чіткими. Їх основна мета — допомогти дитині відтворити по­слідовність подій у казці. Якщо малюкові важко відповісти на за­питання, це робить дорослий. Майте на увазі, що інтерес до бе­сіди значно зросте, якщо дитину залучати до активних дій: показати рухи тварин, повторити пі­сеньку або разом з дорослим ро­зіграти окремі діалоги.
   Наведімо як приклад уривок бесіди за змістом української на­родної казки «Рукавичка».

• Хто загубив рукавичку?
• Хто зі звірів першим помі­тив рукавичку?
• Що сказала мишка?
• Хто другим побачив рука­вичку? (Жабка) Покажи, як стри­бає жабка. А як розмовляє жаб­ка? (Вона скрекоче) Дорослий демонструє скрекіт. Тому жабку в казці називають... як? (Жабка-скрекотушка)
• А чому мишку називають шкряботушкою? Тому що вона шкрябає зубками, коли щось гризе. Дорослий може запропо­нувати дитині погризти, як миш­ка, бублик-сушку.
• Пригадай, як розмовляли жабка-скрекотушка з мишкою-шкряботушкою. Що запитала жабка? Що відповіла мишка?
• Аж ось біжить зайчик, при­біг до рукавички та й питає...
• Що запитав зайчик? Що йому від­повіли? Як зайчик назвав себе? (Побігайчик) Чому він так назива­ється? (Тому що він швидко бігає) Що він попросив? Далі в такий же спосіб треба ставити запитан­ня про лисичку, вовчика, кабана.
• Багато звірів у рукавич­ці. Тісно їм там. Коли це тріщать кущі,та й вилазить... хто? (Ведмідь) Як ведмедя називають у казці? (Набрідь) Це тому, що він ходить-бродить лісом. Який го­лос у ведмедя? Як він запитав, хто в рукавичці живе? Покажи. Що йому відповіли звірі? (Я — мишка-шкряботушка, я — жабка-скрекотушка, я — зайчик-побігайчик, я —лисичка-сестричка, я — вовчик-братик, я — кабан-іклан. А ти хто?) А ведмідь на це що? А я вед­мідь... (набрідь). Пустіть і... (мене). А звірі що йому відпо­віли? Куди ми тебе пустимо, коли... (і так тісно)
• Що сказав на це ведмідь? Та якось... (буде­мо)! А звірі: та вже йди, тільки... (з краєчку). Уліз і ведмідь. Рукавичка тріщить, ось-ось розі­рветься.
• Що було далі? Хто налякав звірів?
• Наведені в прикладі запитання є орієнтовними. їх кількість може змінюватися з урахуванням віку, розвитку і бажання дитини.

Зверніть увагу! Якщо ви помі­тили, що ваша дитина втомилася, почала відволікатися, слід при­пинити бесіду.

ЯК ДОСЯГТИ УСПІХУ У РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

   Три-чотирирічній дитині потрібно повторю­вати одну й ту саму казку багато разів упродовж року. Малюки із задоволенням слухають те, що вони добре знають, і раз по раз стають дедалі активнішими учасниками бесід і розігрувань.
   Пам'ятайте! Важливою передумовою розвит­ку мовлення дітей є регулярність занять і ваша доброзичливість.

   На завтра нам знадобиться: 

   

   Це всі завдання на сьогодні. Дякую Вам, шановні батьки, за розуміння і співпрацю.