ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПИСЬМЕННИКА

   Ранкова гімнастика
   Назва: «Комплекс вправ ранкової гімнастики з гімнастичною палицею»
   Мета: розучити комплекс вправ ранкової гімнастики (вправи з гімнастичною палицею);          закріплювати вміння робити загальнорозви-ваючі вправи з гімнастичною палицею; виховувати любов до фізичних вправ.

   Ознайомлення із соціумом
   Тема: «Ознайомлення з професією письменника»
   Програмовий зміст: закріпити знання дітей про працю дорослих, уточнити уявлення про найбільш доступні й необхідні для розвитку їх соціального досвіду види праці дорослих; ознайомити з роботою письменника, казкаря; активізувати словник дітей назвами професій; розвивати у дітей фонематичний слух, творчі здібності, логічне мислення; виховувати повагу до праці дорослих, бажання наслідувати їх у посильних справах.

   Художня література
   Тема: «Читання оповідання Василя Сухомлинського «Чому мама так хвалить?»
Програмовий зміст: продовжувати ознайомлювати дітей з художніми творами; учити розуміти зміст прозового художнього твору, емоційно сприймати зміст оповідання; розвивати вміння запам’ятовувати послідовність дій, відтворювати зміст оповідання за запитаннями вихователя; розвивати уяву, фантазію, мислення; формувати вміння давати етично-моральні оцінювання та судження діям героїв творів; виховувати любов до матусі та повагу до неї.

   Дидактична гра
   Назва: «Загадки-жарти» 

   Мета: Жартівливі загадки – весела розминка для розвитку уваги, почуття гумору, логіки та інтелекту у дітей. Розгадувати такі загадки дуже весело, тому що відповідь, яку хочеться дати в риму віршика, неправильна і звучить дуже безглуздо. Це викликає бурю емоцій не лише у дітей, а й навіть у дорослих. Цікавого і корисного вам дозвілля!

   Художньо-продуктивна діяльність. Музичне

   Тема: «Нова руханка для дітей старшого дошкільного віку (руханка-гра) «Затанцюєм гопачок». Автор Оля Клименко»

 

 

   Шановні батьки, зніміть ,будь ласка, відео, як діти танцюють. Це таночок до Свята мам. Надішліть, і ми з задоволенням додамо Ваше відео до онлайн-розваги до Свята мам.

   Всі важливі справи зроблені. Запрошую Вас, шановні батьки, разом з дітьми на прогулянку. Поспостерігайте за змінами, що відбуваються в природі з настанням весни. Але не забувайте про правила безпеки: не торкайтесь незнайомих предметів, не ігноруйте сигнал повітряної тривоги.
   Спостереження в природному довкіллі
   Тема: «Василь Скуратівський «Березень»
   Мета: поглибити знання дітей про перші ознаки весни; з`ясувати лексичне значення слова березень; розвивати спостережливість; виховувати любов до природи.

   Задайте дітям запитання: 

   😊 Чим особливий березень?

   😊 Які його ознаки?

   😊 Звідки походить назва місяця? 

   😊 Які його народні назви?

   Ввечері разом з дітьми пограйте в дидактичні гру
   Назва: «Що переплутав художник?»
   Мета: розвиток логічного мислення, уваги, зв'язного мовлення, зорового сприйняття.

   Психолого-педагогічна міні-консультація для батьків
   Тема: «Образотворча діяльність як особистісний розвиток дітей дошкільного віку»

   Образотворче мистецтво «зачіпає» й розвиває емоційно-чуттєву сферу дитини, поглиблює знання, інтенсифікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та естетичну культуру, адже це один з видів творчої діяльності дітей, де вони мають можливість розширювати й уточнювати сприйняття та відчуття різних предметів та істот, природних явищ, людських відносин, а також нагромадження інших пізнавальних процесів у образній формі, тобто відтворити дійсність у площині (папір, картон, полотно), в об’ємі (гіпс, глина).

   Так, образотворча діяльність унікальна у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського й духовного становлення дитини. Це зумовлено тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність є однією з найдос-тупніших і емоційнозахопливих форм творчості. Підкреслю, що через свою спе-цифіку заняття образотворчим мистецтвом вимагають особливого підходу й  спеціальної організації, а також, у зв’язку з діалектичним початком, системності й безперервності. Природно, що їх треба розглядати з огляду на специфічні особливості образотворчої діяльності, тобто її прояви в середовищі, у якому виховуються діти, фактори, які впливають на образотворчу діяльність старших дошкільників, з огляду на психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку.

   Отже, на основі психологічної та педагогічної літератури я звернула увагу на те, що образотворча діяльність особистості формується та розвивається в послідовній і ускладненій системі зв’язку зовнішнього та внутрішнього середовища особистості різних вікових категорій. Я переконана в тому, що будь-який елемент середовища може по-різному впливати на дитину. Може бути нейтральним, або навпаки, дитина через властиву їй соціальну активність при взаємодії із середовищем не просто засвоює його вимоги, але й змінює це середовище. На основі теоретичного аналізу сучасних джерел гуртковою діяльністю значною мірою керують мікрочинники (батьки, вихователі).

   На основі аналізу наукових, статистичних даних вважаю, що під головним напрямком виховної та освітньої роботи в дошкільному закладі слід розуміти    цілеспрямований вплив взаємодій особливих елементів середовища: виховання,    сімейне середовище, мотивація й спадкоємні задатки. Співпраця батьків з вихователями закладу дошкільної освіти й активна діяльність дитини - надзвичайно важливі чинники. Кожна дитина має величезний арсенал задатків, ранній розвиток і формування яких залежить від соціальної структури суспільства, від умов ви-ховання і навчання, турбот і зусиль батьків, бажання самого дошкільника.

   За результатами дослідження можу констатувати, що тісний зв’язок між інститутом сім’ї та дошкільним закладом має позитивну тенденцію. Саме батьки вступають у безпосередні контакти з вихователями для реалізації однієї спільної мети - усебічного й гармонійного розвитку дитини. На цій основі взаємні зв’язки першого й другого фактору здійснюються в різних виховних напрямках за умови спільного розв’язання виховних проблем, упорядкування, корекції та координа-ції зусиль для стимулювання розвитку дитячих обдарувань та інтересів, забезпечення матеріальної бази для розвитку творчих здібностей, збагачення досвіду соціальних дій. При взаємодії цих факторів відбуваються зміни не тільки в житті вихованців, а й у їхніх помічників (вихователів і батьків). Відсутність хоча б одного з факторів взаємозв’язку приводить до втрати авторитету і батьків, і педагогів, а в дитини - інтересу до творчості. Професіоналізм взаємодії батьків і пе-дагогів полягає в усвідомленні загальної мети: уміння співпрацювати стає    запорукою створення належних умов для подальшого розвитку дитини.

   Таким чином, при формуванні образотворчих здібностей дитини тісний контакт її з педагогом і батьками вимагає трибічної вимушеної дії, яка повинна орієнтуватися на дитину, на сукупність її інтересів. Тобто гармонійний розвиток (гомеостатичний підхід) підростаючого покоління цілком залежить від того, у якому оточенні вона перебуває. Можу додати, що формування образотворчих здібностей дітей старшого дошкільного віку в дошкільному закладі відповідно до чотирьох факторів (виховання, батьки, задатки, мотивація) не повинно залишатися осторонь від інших педагогічних практик. Враховуючи це, я дійшла висновку, що образотворча діяльність може розвиватися лише в процесі активної діяльності дитини.

   Ми акцентуємо увагу на тому, що образотворча діяльність дітей у секціях і гуртках відрізняється від закладу дошкільної освіти. Але ж існують загальні вимо-ги до всіх навчальних предметів, серед яких на першому місці має бути врахування вікових особливостей дошкільників.

   Відомо, що дошкільники особливо полюбляють образотворче мистецтво, зберігаючи захоплення до 10-12 років. Історія досліджень розвитку здібностей до малювання триває вже понад сто років. Як підкреслює Л. Бєлопольська, значна кількість ранніх досліджень була спробою провести паралель між розвитком образотворчих навичок у дітей і еволюційними теоріями, модними на рубежі ХІХ і ХХ століть. Багато років антропологи й психологи намагалися вивчати це питання, виходячи з припущення, що дитина у своєму розвитку проходить ті самі стадії, що й людство в еволюції. Хоча ця теза й не одержала достатнього обґрунтування, накопичені в той час емпіричні відомості й помічені закономірності становлять значну цінність і є вихідними для досліджень у цій галузі. Зокрема, були виявлені паралелі між розвитком образотворчих здібностей і вербальних навичок. Особливе значення має періодизація розвитку дитячої графічної творчості, на яку опираються багато сучасних теорій і діагностичні методики.

   За висновками А. Бакушинського, дитина в період свого становлення прохо-дить кілька етапів (стадій) образотворчості:

   - від 2-х до 4-х років — стадія «кривуль» або «карлючок» (дитячі малюнки складаються з хаотично розташованих ліній та істот «головоніг»);

   - від 4-х до 6-ти років — етап створення перших конкретних зображень, які мають певні деталі (конкретні, так звані «рентгенівські» малюнки, бо дитина малює не те, що бачить, а те, що знає);

   - від 6-ти до 8-ми років — стадія схематичних малюнків, що складаються з форм і ліній (зображення довільні, розкуті, насичені подробицями, використовуються текстові знаки);

   - від 8-ми до 12-ти років — етап майже аналітичних, педантичних малюнків (зникнення схематичності в малюнках, надмірно деталізовані зображення, прагнення максимально точно відобразити предмети за допомогою контурів або си-луетів);

   - від 12-ти до 15-ти років — період надбання спроможності об’ємно-просторового зображення предметів (об’єкти, що відтворюються в малюнках, набувають опуклості та вигляду, який у підлітків асоціюється з творами «професійного» мистецтва).

   Як слушно зазначає Л. Бєлопольська, незначна, на погляд дорослої людини, зміна розташування стимульної фігури (наприклад, її поворот на 45 градусів) робить її копіювання вкрай важким для дітей одного віку й не впливає на відповіді дітей іншого віку. Так, у віці 2-х років дитина може успішно відтворити вертикальну лінію; 3-річній малюк може скопіювати коло та прямий хрест, маючи перед собою зразок; у 4 роки - прямокутник; у 5 років - квадрат, трикутник, похилий хрест та схематичну фігурку, що цілком схожа на людину; діти старшого дошкільного віку поступово виявляють здатність відтворювати усе складніші комбінації фігур, враховуючи їх взаємне розташування, кількість елементів і розміри. Порівняно із завданням малювання, завдання копіювання меншою мірою використовує творчі здібності дитини, але ставить жорсткіші вимоги до навичок контролю діяльності.

   Отже, ми повинні звертати увагу на необхідність характеристики основних стадій образотворчості дітей.

   Старший дошкільний вік — період «усмоктування», нагромадження знань. Успішному виконанню цієї важливої життєвої функції сприяють характерні здібності дітей цього віку: довірливе підпорядкування авторитету, підвищена сприйня-тливість, вразливість, наївно-ігрове cтавлення до того, з чим вони стикаються. У старших дошкільників більше розвинена пам’ять наочно-образна, ніж сенсова. Вони краще запам’ятовують конкретні предмети, обличчя, факти, кольори, події. Старший дошкільний вік характеризується активним проявом у образотворчості уяви й моторних функцій. Як підкреслює Л. Бєлопольська, до віку 6 років формується досить доконана система міжсенсорної інтеграції. Із цього моменту зорово-моторна координація починає посідати провідне місце в регуляції графо-моторних рухів і у формуванні відповідних навичок.

   Однак, для старших дошкільників, які не мають достатніх знань, умінь і навичок в обсязі, у пропорції, у композиції та колірних відмінностях зображення, образотворча діяльність характеризується умовністю, знаковістю: «Маленький художник набагато більше символіст, ніж натураліст». Просторові й об’ємні зображення діти малюють без перспективи, а колір використовують «відкритий» і «їдкий», не звертаючи уваги на колірні відтінки та співвідношення. Міняється й мотивація: «У старшому дошкільному віці велике значення має емоційний компонент, у підлітковому — пізнавальний». Під час роботи за уявою або по пам’яті дитина легко змінює задум або залишає роботу незакінченою. Нестійка увага, невміння цілеспрямовано спостерігати та зосереджуватися приводить дітей до швидкої втоми та збудження. Тому базові знання з перспективи, з композиції, з кольору, простору та об’єму для дітей нецікаві. Як стверджує С. Коновець, «їхню увагу привертає «дієвість» різних предметів, явищ та об’єктів природного оточення, захоплюють різні життєві події, особливо нереального, казкового або фантастичного спрямування. Вони прагнуть дізнатися, яким чином побудована певна річ, яким може бути її застосуван-ня в реальних чи уявних умовах». Така «дієвість» дає можливість збагатити творчі можливості дитини в процесі вирізання, ліплення, конструювання та інше. Вони дедалі усвідомленіше розташовують близькі предмети нижче, а дальні - вище, не забуваючи про різницю в їхніх розмірах (далі - менші, ближче – більші).

   Як показує практика, багато питань у галузі творчості виникає не стільки через відсутність відповідної образотворчої грамоти, скільки від невміння розподілити свої здібності. Вважається, що вся справа в «умінні малювати», але важливіше - правильне ставлення до творчої діяльності. Часто розв’язання цих проблем          лежить у психологічній площині. Тоді для розвитку художніх здібностей дитини потрібне гармонійне поєднання способів творчого вираження дітей з послідовним процесом набуття знань, умінь і навичок у галузі образотворчого мистецтва. А це і є основним завданням педагога.

   Для визначення певного обсягу знань, умінь і уявлень дітей у дітей старшого дошкільного віку сьогодні успішно використовується робота С. Коновець, що цілком відповідає настановам «Державного стандарту дошкільної освіти» і може успішно використовуватися педагогами.

   Отже, для розвитку образотворчої діяльності старших дошкільників, крім      якісних, відповідних сучасним вимогам програм, посібників і методичних рекомендацій, потрібний високий рівень методичної підготовки та педагогічної майстерності фахівців з образотворчого мистецтва, зацікавленість батьків, художні на-хили та інтерес дитини до образотворчої діяльності. Такі завдання дадуть    можливість ефективно та якісно формувати творчі здібності.

   Це вся інформація на сьогодні. Дякую за розумінні і співпрацю, шановні батьки.