ХТО – ХТО В ТЕРЕМКОВІ ЖИВЕ?

   Доброго ранку! Прокинулися, зробили ранкову гімнастику «Ялинка в лісі», поснідали.

   Сьогодні будемо вправляти малят у виконанні основних рухів, підтримувати інтерес до рухливих ігор; розвивати дитячу фантазію та вигадливість під час конструювання, спонукати малят до втілення творчо – ігрового задуму.

   Запропонуйте дітям пограти в рухливу гру «Мишки в нірках».

   Обладнання: обручі.

   Перед проведенням гри дорослий пояснює дітям, що власне житло мають не тільки люди, а й птахи, звірята. Дорослий пропонує дітям уявити, що вони перетворилися на мишенят, які живуть у своїх будиночках – нірках (при цьому дорослий показує на розкладені по підлозі обручі).

   Діти в супроводі будь – якої веселої музики довільно пританцьовують. Потім музика стихає і «мишенята» біжать до своїх «нірок» поспішаючи зайняти місце в якомусь з обручів. Коли всі «мишенята» дісталися «нірок», знову вмикається музика, і гра починається спочатку.

   Під час цієї гри діти мають пересуватися виключно поповз – «на чотирьох» (адже мишки ходять не так, як люди).

   Прочитайте дітям казку Юрія Ярмиша «Хто – хто в теремкові живе?»:

   Біжить полем Мишка-Шкряботушка. Бачить: стоїть собі теремок. Просторий, високий, красивий, двері навстіж відчинені – заходь, живи на здоров’я!

   Зраділа Мишка, скоріше забігла до теремка, ще й двері за собою причинила.

   Стрибає полем Жабка-Скрекотушка.

   – Хто-хто в теремкові живе?

   – Я, Мишка-Шкряботушка!

   – Давай разом жити!

   – Ні, Жабко-Скрекотушко, мені в теремку тісно! Будуй собі другий поверх!

   – Гаразд,– каже Жабка-Скрекотушка.

   І збудувала собі другий поверх аж на дві кімнати.

   Біжить полем Зайчик-Побігайчик.

   – Хто-хто в теремкові живе?

   – Я, Мишка-Шкряботушка!

   – Я, Жабка-Скрекотушка!

   – Пустіть і мене до теремка!

   – Ні, Зайчику-Побігайчику! – дружно кажуть Мишка з Жабкою.– Нам у теремкові разом буде тісно. Будуй собі третій поверх!

   І збудував собі Зайчик-Побігайчик третій поверх аж на три кімнати!

   Петляє полем Лисичка-Сестричка:

   – Хто-хто в теремкові живе?

   – Я, Мишка-Шкряботушка!

   – Я, Жабка-Скрекотушка!

   – Я, Зайчик-Побігайчик!

   – Пустіть і мене до себе жити!

  – Ой-йой! – занепокоїлись мешканці теремка.– Нам самим тут тісно! Будуй собі четвертий поверх!

   І збудувала Лисичка-Сестричка власний четвертий поверх на чотири кімнати!

   Сидить собі, у віконечко дивиться.

   Аж полем біжить сірий Вовчик-Братик. Побачив теремок. Зупинився:

   – Ой, який гарний теремок! Хто ж у ньому живе?

   – Я, Мишка-Шкряботушка!

   – Я, Жабка-Скрекотушка!

   – Я, Зайчик-Побігайчик!

   – Я, Лисичка-Сестричка!

   – Тож пустіть і мене жити! – прохає Вовчик-Братик.

   А мешканці теремка кожен зі свого поверху гукають йому:

   – Що ти надумав, Вовчику-Братику! Ми самі в теремку ледь помістилися! Будуй собі новий поверх!

   І Вовчик-Братик збудував п’ятий поверх аж на п’ять кімнат! Тільки зробив уходини – а полем сунеться Ведмідь-Набрід!

   – Хто-хто в теремочку живе?

   – Я, Мишка-Шкряботушка!

   – Я, Жабка-Скрекотушка!

   – Я, Зайчик-Побігайчик!

   – Я, Лисичка-Сестричка!

   – Я, Вовчик-Братик!

   – Ой, який у вас гарний теремок, просторий та великий! Пустіть і мене жити! – прохає    Ведмідь-Набрід.

   Не можемо! – гукають мешканці теремка, лапками розмахують.– Нам тісно!

   І Ведмідь-Набрід заходився будувати собі шостий поверх – аж на шість кімнат!

   Збудував, поліз на свій поверх жити...

   А теремок як затріщить!

   Як захитається!

   Набік як повалиться!

   Ледь устигли звірі хто вибігти, хто з вікна Бистрибнути.

   А теремка – мов не було!

   Сидять собі Мишка-Шкряботушка, Жабка- Скрекотушка, Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка, Вовчик-Братик, Ведмідь-Набрід біля купи дров, потилиці лапками чухають, ніяк не можуть згадати, хто ж перший сказав:

   – Мені в теремку тісно!

   Викличте у дітей співчуття до героїв казки, які позбавились житла через незграбність ведмедика і через те, що теремок виявився не досить міцним та просторим.

   Запропонуйте спорудити для героїв казки свій теремок – гарний та міцний.

   Для виконання роботи малятам пропонується різноманітний «будівельний» матеріал – великі кубики, коробки з – під іграшок, деталі конструктора, стільці.

   У процесі творення діти обирають на власний розсуд матеріал із запропонованого дорослим, а дорослий заохочує і підтримує будь – які вдалі фантазії та міркування малят.

   Після завершення роботи діти розташовують у спорудженому «теремку» іграшкових звірят (або картки з їх зображенням) і бажають героям щасливо та дружньо жити в чудовій новій оселі.

   Запропонуйте малятам довільний танок – імпровізацію з іграшками.

   Малюк обирає собі іграшку (ведмедика, зайчика, мишку, жабку, лисичку, вовка) й у супроводі звучання української народної мелодії «Маленькі танцюристи» (обробка Ф. Теплицького) виконує танцювальні рухи, імітуючи настрій та вдачу обраної іграшки.

   Пропоную малятам намалювати «Ялиночку». Я знаю, що командна робота приносить гарний результат. Тому завдяки допомозі батьків, малята швидко впораються з завданням.

   Чекаю роботи дітей.

   На сьогодні це всі  завдання. Бережіть себе.